Основні процеси життєдіяльності рослин

 Основні процеси життєдіяльності рослин

Життя — якісно специфічна біологічна форма руху матерії. Головними ознаками живого є обмін речовин і енергії, живлення, дихання, ріст і розвиток, рух, подразливість, розмноження, саморегуляція та самооновлення, здатність пристосовуватись до змін зовнішнього середовища.

Обмін речовин і енергії — це сукупність процесів надходження в організм речовин і енергії із зовнішнього середовища, їх перетворення, засвоєння в організмі, розпад звиділенням енергії та виведення з організму.

Живлення — процес надходження в організм речовин, необхідних для підтримки життєдіяльності, та їх засвоєння, це складова частина обміну речовин. Існують два типи живлення: автотрофний і гетеротрофний. Автотрофне живлення — утворення (синтез) органічних речовин із неорганічних і за використання, в основному, енергії сонячного випромінювання. У процесі синтезу органічної речовини з неорганічних у рослин виділяється кисень. Частину його рослини використовують для дихання, а решта газу потрапляє в атмосферу.

Гетеротрофи використовують для живлення готові органічні речовини. Гетеротрофи поділяються на паразитів і сапротрофів. Паразити — організми, що використовують для живлення органічні речовини живих організмів. Сапротрофи — живляться органічними речовинами відмерлих організмів.

Фотосинтез — найголовніша функція листка. У листках відбуваються також важливі функції — дихання і випаровування води (транспірація). При фотосинтезі знеорганічних сполук утворюються органічні за рахунок засвоєння рослиною енергії світла.  Необхідною умовою фотосинтезу є наявність світла, води та вуглекислого газу. Воду рослини отримують переважно з ґрунту, вуглекислий газ — із повітря. Споживання рослинами вуглекислого газу з атмосфери називають повітряним живленням. Вуглець вуглекислого газу є основою для утворення молекул органічних речовин. Під час фото-синтезу на світлі рослини розкладають воду і виділяють з неї кисень. Інтенсивність фотосинтезу залежить від освітленості, температури довкілля, кількості вуглекислого газу (в атмосфері його 0,03 %), надходження води. Оптимальні умови для фотосинтезу —температура +20…25 °C та достатнє зволоження ґрунту.

Дихання — складний процес; усі організми дихають киснем і виділяють при цьому вуглекислий газ. Дихання є одним з основних процесів обміну речовин і енергії, що підтримує зв’язок між організмом і середовищем. Під час дихання проходять процеси окиснення органічних сполук з вивільненням енергії, що зв’язана в них. Ця енергія необхідна рослинам для забезпечення процесів життєдіяльності. Під час дихання по­глинається кисень та виділяється вуглекислий газ у довкілля. Температура та інші чинники зовнішнього середовища дуже впливають на дихання рослини.

Випаровування води рослинами (транспірація) — це виділення водяної пари через продихи, сочевички тощо. Вода випаровується через усі частини рослини, та найінтенсивніше це здійснюють листки. Швидкість випаровування регулюють продихи. По системі міжклітинників водяна пара потрапляє в продихові щілини і через них виходить назовні. Можлива втрата води безпосередньо з поверхні листка, хоча вона й незначна. Транспірація має важливе значення для життя рослини: знижує її температуру та захищає від перегрівання, а найголовніше — забезпечує висхідний потік розчинів від кореня у надземну частину. Усі процеси життєдіяльності рослини відбуваються лише за наявності води. Основна маса води, яку поглинають рослини, випаровується, лише незначна її кількість використовується безпосередньо для утворення органічних речовин. Вітер, температура та вологість повітря визначають інтенсивність транспірації. При збільшенні вологості швидкість випаровування води зменшується, може навіть зовсім припинитися, а при підвищенні температури та посиленні вітру — зростає.